Позивний для Йова. Хроніки вторгнення

Олександр Михед почав писати книжку «Позивний для Йова» в перший день широкомасштабного вторгнення, що трапилося на восьмому році російсько-української війни. Автор працював над книжкою разом протягом трьох десяти місяців, писав про те, що пережив із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, коли звичні й важливі речі — ​болючими тригерами, а певні відчуття та емо — ​такими, які хочуть забути, але й водночас запам'ятати назавжди.

Ця книжка не є іншою рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і пережив багатьох українців протягом першого року вторгнення. Українці, як і колись старозавітний Йов, ніні проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам'ять мати наступне покоління? Врешті — ​хто кожен із нас у цій війні?.